Регулювання земельних відносин в контексті імплементації міжнародної парадигми сталого розвитку

Abstract

Розглядаючи земельні ресурси як складову частину екосистеми, слід виходити з того, будь-який ґрунт при його інтенсивній експлуатації зношується і потребує відновлення. Загально відомо, що земля є невід’ємним атрибутом існування людства, у зв'язку з цим виникла потреба формування нової парадигми сталого землевпорядкування, що у свою чергу, забезпечить підвищення добробуту населення в Україні та дасть змогу вирішити проблеми, пов’язані з деградацією навколишнього середовища, поліпшення екологічного стану земель. Відтак, саме від сталого землевпорядкування залежить формування адміністративно- територіального устрою, збереження та охорона земель, а також їх екосистемних функцій, забезпечення галузей економіки земельними ресурсами.