КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ КОГНІТИВНИХ КАРТ ТВАРИН

Abstract

Чи потрібні тваринам багаті внутрішні уявлення, такі як когнітивні карти, для орієнтування у складних умовах? Деякі дослідники вважають, що так, стверджуючи, що сенсорна інформація «занадто бідна», щоб пояснити здатність тварин до орієнтації. За останні два десятиліття концепція просторових когнітивних карт набула великої популярності. Історично ця концепція є важливою, оскільки, як сформулював Е. Ч. Толмена, вона передбачає, що тварини не просто базують свої дії на конкретних асоціаціях стимул–реакція, але й внутрішньо реорганізують отриману просторову інформацію для формування когнітивних уявлень про навколишнє середовище. Однією з важливих властивостей таких уявлень є те, що вони дозволяють тваринам реагувати на стимули, які безпосередньо не присутні, оскільки зв’язок таких стимулів із фактично сприйнятими зберігається у когнітивному уявленні, тобто карті.