DSpace logo
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.osau.edu.ua/jspui/handle/123456789/565
Назва: Мікобіота зерна ячменю, біосинтез та біологічна дія охратоксину А.
Інші назви: Микобиота зерна ячменя, биосинтез и биологическое действие охратоксина А
Micobiots of barley grain, biosynthesis and biological action of ochratoxin A
Автори: Андрійчук, А.В.
Андрийчук, А.В.
Andriychuk, A.
Теми: мікобіота, мікотоксини, біосинтез, токсичність, ідентифікація продуцентів, охратоксикоз, протективна дія.
микобиота, микотоксины, биосинтез, токсичность, идентификация продуцентов, охратоксикоз, протективное действие
micobiots, micotoxins, biosynthesis, toxicity, producers identification, ochratoxicosis, protective effects.
Дата публікації: 2007
Видавництво: Одеський державний аграрний університет
Бібліографічний опис: ББК П212.7;П841.93;П857 ; УДК 619:615.918:633.16:582.28.123.4 Андрійчук, А.В. Мікобіота зерна ячменю, біосинтез і біологічна дія охратоксину А [Текст] : автореферат дис. на здобуття наукового ступеня канд. вет. наук / А.В. Андрійчук. - Одеса, 2007. - 19 с.
Короткий огляд (реферат): Дисертація присвячена вивченню мікобіоти зерна ячменю, вирощеного в Україні, встановленню її токсигенності і видів токсинів, що продукують контамінанти зерна, досліджен-ню біологічної дії охратоксину А із встановленням антитоксичної ефективності L-фенілаланіну при охратоксикозі перепелів. Досліджений кількісний та якісний склад епіфітної та ендофітної мікобіоти зерна ячменю різних фізико-географічних регіонів України. Серед виділених мікроміцетів виявлені продуценти T-2, F-2 токсинів, дезоксиніваленолу, моніліформіну, охратоксину А, пеніцилової, коєвої та аспергілової кислот. Вперше в Україні серед мікобіоти зерна ячменю виявлені штами A. niger, здатні продукувати охратоксин А, та експериментально визначені оптимальні умови для отримання максимальної кількості ОТА при культивуванні штамів A. ochraceus. Вивчено вплив ОТА на організм перепела японського та встановлено протективну дію L-фенілаланіну при охратоксикозі. Розроблений експресний метод визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати зеараленон, на який отримано деклараційний патент на корисну модель № u 200508728.
Диссертация посвящена изучению микобиоты зерна ячменя, выращенного в Украине, установлению ее токсигенности и видов токсинов, которые продуцируют контаминанты зерна, исследованию биологического действия охратоксина А с изучением антитоксической эффективности L-фенилаланина при охратоксикозе перепелов. Установлен количественный и качественный состав эпифитной и эндофитной микобиоты зерна ячменя разных физико-географических регионов Украины. Микобиота зерна ячменя представлена микромицетами 16-ти родов, которые отнесены к 27-ми видам и 6-ти разновидностям. Грибы родов Fusarium и Penicillium более часто контаминировали зерно, выращенное на Полесье, в меньшей степени – зерно из Лесостепи и реже всего – степной зоны, при этом разница в контаминации достоверна. Изоляты Aspergillus spp., наоборот, чаще встречались в пробах зерна из южных областей, реже – из лесостепной зоны и Полесья. Среди выделенных микромицетов выявлены продуценты T-2, F-2 токсинов, дезоксиниваленола, монилиформина, охратоксина А, пенициловой, коевой и аспергиловой кислот. Впервые в Украине среди микобиоты зерна ячменя выявлены штаммы A. niger, способные продуцировать охратоксин А. Экспериментально определены оптимальные условия для получения максимального количества ОТА при культивировании штаммов A. ochraceus. Установлено, что из 12 исследованных зерновых субстратов наиболее активный биосинтез наблюдался на зерне гороха и пшеницы со средой Чапека. Введение пятинедельным японским перепелам массой 180 г охратоксина в дозе 5 мг/кг массы тела на протяжении 14 дней приводило к развитию хронического охратоксикоза. Одновременное введение L-фенилаланина в дозе 550 мг/кг и ОТА в указанном количестве ослабляло его токсическое влияние на организм птицы. Из 8-ми исследованных питательных сред оптимальной для биосинтеза зеараленона штаммами Fusarium spp. был сусло-агар с глутаминовой кислотой (10 г/л) при культивировании на протяжении 8-ми суток при 24 °С и 4 суток при 4 °С, что позволяло определять продуценты этого токсина. На основании проведенных исследований разработан экспрессный метод определения способности грибов рода Fusarium продуцировать F-2 токсин, и его новизна подтверждена декларационным патентом на полезную модель № u 200508728.
This dissertation is devoted to the investigation of micobiots of barley grain, which was grown in Ukraine and to determination of its toxigenics and kind of toxins, that produce fungi, researching of biological action of ochratoxin A with the analysis antitoxic effects of L-fenilalanin in ochratoxicosis of quails. The quantitative and qualitative compound mycobiots of barley grain in different regions of Ukraine was investigated. Among marked micromycets the producers of T-2, F-2 toxins, dezoxynivalenol, moniliformin, ochratoxin A, penicillic, kojic and aspergillic acid were detected. Firstly in Ukraine the strains of A. niger were opened, which suitable for produce ochratoxin A. Optimal conditions for receiving of maximum quantity of OTA in cultivation of strains A. ochraceus were experimentally determined. The impact of OTA on the organizm japans quails has been studied and it was determined the protective effects of L-fenilalanin in ochratoxicosis quails. The experimental rapid method determination of ability of strains Fusarium to produce zearalenon was worked out and for such investigations was given a declaring patent on the useful model № u 200508728.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/565
Розташовується у зібраннях:*АВТОРЕФЕРАТИ

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Андрійчук А.В..pdf380,08 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.