FORMALIZATION OF SELFSELECTION OF GLOBAL ECONOMIC GOVERNANCE MODE

Abstract

Nowadays, global economic governance is on the edge of economic scientific research. The fastening economic globalization with its drawbacks and unprecedent possible gains alongside with toughening competition on markets of sources and finished products, deepening global problems represent a real challenge for decision-makers across the World. Activities of supranational organizations are complemented and sometimes substituted by actions of other global actors which role is constantly increasing and strengthened. Thus, previous forms of global economic governance do not fit the modern system of governance itself well. Various foreign and Ukrainian scientists attempted to assess, analyze and explain global economic governance phenomena and its modes, amon them are: D. Lukjanenko, D. W. Drezner, M. Filipovich, S. Bancic, M. Kahler and D. A. Lake et al. Despite existing literature, there are no researches which are aimed to the development of model which allows formalizing self-selection of GEG mode. The goal of the paper was to develop the formalized model of self-selection of global economic governance mode and to trace out which factors drive the switches between modes. The paper proceeds with the respective analysis of four mostly widespread modes of GEG: supranational, hierarchic, network and hybrid, and the derivation of specific probit function which explains dependence on GEG mode on a specific set of dummy variables. Thus, the paper is the first attempt to formalize the self-selection of modes of global economic governance. Using methods of economic analysis, it suggests the specific functional form of dependence of four specific GEG modes (supranational, hybrid, network, hierarchic) on the set of dependent variables, among them are: leadership in specific sphere, divergence from the generally agreed policy, absence of effective national institutions and etc. The paper could be developed further by elaborating on the set of indicators which could be used to proxy the suggested dependent variables. This will represent the finished methodology of GEG modes self-selection and could be used further for scientific and practical needs, e.g. in forecasting changes of GEG modes.

Наразі глобальне економічне управління перебуває на першому плані економічних наукових досліджень. Швидка економічна глобалізація та її недоліки і непередбачені можливі вигоди, поряд із посиленням конкуренції на ринках сировини та готової продукції, поглиблення глобальних проблем, є справжнім викликом для осіб, які ухвалюють рішення, у всьому світі. Діяльність наднаціональних організацій доповнюється та іноді замінюється діями інших глобальних суб’єктів, роль яких постійно зростає i посилюється. Таким чином, попередні форми глобального економічного врядування не достатньо добре відповідають сучасній системі управління. Різні зарубіжні та українські вчені намагалися оцінити, проаналізувати та пояснити явища глобального економічного врядування і його режими, серед яких: Д. Лук’яненко, Д. В. Дрезнер, М. Філіпович, С. Банчич, М. Калер і Д. А. Лейк та ін. Попри наявну літературу, не існує досліджень, спрямованих на розроблення моделі, яка б дозволила формалізувати самовибір режиму глобального економічного врядування (ГЕВ). Мета статті — розробити формалізовану модель самовибору режиму глобального економічного врядування і простежити, які фактори впливають на «перемикання» між режимами. Проведено відповідний аналіз чотирьох найпоширеніших режимів ГЕВ (наднаціональний, ієрархічний, мережевий і гібридний) та виведено специфічну пробіт- функцію, яка пояснює залежність режиму ГЕВ від конкретного набору фіктивних змінних. Таким чином, стаття є першою спробою формалізувати самовибір режиму глобального економічного врядування. Використовуючи методи економічного аналізу, запропоновано специфічну функціональну форму залежності чотирьох конкретних режимів ГЕВ (наднаціональний, гібридний, мережевий, ієрархічний) від набору залежних змінних, серед яких: лідерство у певній сфері, відхід від загальноприйнятої політики, відсутність ефективних національних інституцій тощо. Дослідження можливо продовжити й далі, розробивши набір показників, які могли б бути використані як наближення до запропонованих залежних змінних. У результаті це становитиме готову методологію самовибору режимів ГЕВ, яка може бути використана як для наукових, так і для практичних потреб, наприклад, у прогнозуванні змін режимів ГЕВ.

Посвящено нахождению функциональной зависимости меню опций режимов глобального экономического управления от ряда экономических и институциональных факторов. На основе достижений ведущих исследователей глобальной экономики и глобального управления были найдены триггеры смены господствующего режима, начиная с наднационального регулирования в формате международных организаций и интеграционных объединений и заканчивая сетевыми режимами глобального экономического управления, предложены основные виды режимов глобального экономического управления как комбинаций значений независимых переменных: экономического лидерства, постколониальной политики, выгод и потерь от участия в интеграционных объединениях и тому подобное. Результаты статьи могут быть использованы для прогнозирования изменений глобального экономического управления, а ее идеи развиты в последующих исследованиях.