ВПЛИВ БУРШТИНОТЕРАПІЇ НА ГОСТРОТУ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА ГНІЙНИХ РАН У СОБАК

Abstract

Для визначення показника гостроти запального процесу актуальним є дослідження кількості фібриногену у плазмі крові собак. У звʼязку з цим метою проведеної роботи було встановлення рівня фібриногену у тварин за гнійно-запального процесу. Дослідження проводились спектрофотометричним методом за загально-прийнятою методикою. Під час досліджень визначено вміст фібриногену у плазмі крові клінічно здорових собак, до надання лікарської допомоги та протягом перебігу ранового процесу на 3-, 7-, 10- та 14-ту доби лікування. За результатами досліджень авторів собак із гнійними ранами шкіри до лікування встановлено, що кількість фібриногену була вища у 2 рази (р<0,001) порівняно з клінічно здоровими тваринами. На 3-ю добу досліджень, у тварин I та II дослідних груп вміст фібриногену в плазмі крові був у 1,6 (р<0,001) та 1,5 (р<0,001) рази відповідно вищим за показники клінічно здорових. У контрольній групі тварин кількість фібриногену була в 1,7 раза (р<0,001) вища за показник клінічно здорових собак. На 7-му добу лікування рівень фібриногену у тварин I дослідної групи був у 1,2 раза (р<0,01) більшим, порівняно із показником клінічно здорових, водночас у тварин II дослідної групи його вміст був у 1,1 раза (р<0,05) вищим. Натомість у собак контрольної групи він був у 1,4 раза (р<0,001) вищим за показник у клінічно здорових. За результатами досліджень встановлено, що задавання бурштинової кислоти та внутрішньовенне введення 1,5 %-ного розчину реамберину, препарату на основі бурштинової кислоти, відновлює рівень фібриногену в плазмі крові собак із гнійними ранами вже на 10-ту добу перебігу ранового процесу, порівняно з внутрішньовенним введенням 5 %-ного розчину глюкози. Кращий терапевтичний ефект було одержано у групі тварин, яким застосовували 1,5 %-ний розчин реамберину.

Studying the amount of fibrinogen in the blood plasma of dogs is essential in determining the severity of the inflammatory process. In this regard, the aim of this work was to establish the level of fibrinogen in animals with the purulent-inflammatory process. The studies were performed by spectrophotometric method according to the generally accepted method. During the studies, the content of fibrinogen in the blood plasma of clinically healthy dogs was determined before medical care and during the wound process on the 3rd, 7th, 10th and 14th days of treatment. The results of the study on dogs with purulent skin wounds revel that the amount of fibrinogen before treatment was 2 times higher (p<0.001) compared with clinically healthy animals. On the 3rd day of the study, the content of fibrinogen in blood plasma in the animals of experimental group 1 and experimental group 2 was, respectively, 1.6 (p<0.001) and 1.5 (p<0.001) times higher than in the clinically healthy animals; the amount of fibrinogen was 1.7 times (p<0.001) higher in the control group of animals than in the clinically healthy dogs. On the 7th day of treatment, the level of fibrinogen in animals of the experimental group 1 was 1.2 times (p<0,01) higher than in clinically healthy dogs, while in the experimental group 2 its content was 1.1 times (p<0.05) higher. In contrast, it was 1.4 times (p<0.001) higher the control group dogs than in clinically healthy animals. Studies have shown that the administration of succinic acid and intravenous 1.5% solution of reamberin, a drug based on succinic acid, restores the level of fibrinogen in the plasma of dogs with purulent wounds on the 10th day of the wound process, compared with intravenous introduction of 5% glucose solution. The best therapeutic effect was obtained in the group of animals treated with 1.5% solution of reamberin.