СТРУКТУРА ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Abstract

Відсутність належного нормативно–правового та організаційно-інституційного забезпечення значно ускладнює реалізацію мети державної політики щодо обмеження тіньових економічних відносин, зокрема у контексті безпеки національної економіки. Важливим напрямом державної політики обмеження тіньових економічних відносин є удосконалення нормативно–правових засад боротьби з криміналізацією економіки на основі повної та достовірної структуризації тіньової економіки, що дасть змогу виявити найбільш проблемні моменти даної політики. Таким чином, тіньова економіка охоплює різні сегменти неофіційної, нерегламентованої,прихованої діяльності, які в тій чи іншій мірі приносять тіньові доходи. Під останніми розуміють надходження у грошовій формі, отримані з соціально-нейтральних чи соціально-позитивних джерел неформального сектора, неврахованих і неоподаткованих державою видів економічної діяльності та з соціально-негативних джерел підпільного сектора тіньової економіки. Тобто, тіньові доходи – це доходи, які формуються в процесі тіньової діяльності як кримінального, так і некримінального характеру.