ПРОБЛЕМИ ЯКОСТІ КУКУРУДЗЯНОГО СИЛОСУ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ МОЛОКА В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Abstract

За будь-яких обставин розвитку цивілізацій, продовольча безпека є однією з пріоритетних задач розвитку будь-якої цивілізованої держави. Вирішити такі завдання без розвитку молочного скотарства є малоймовірним, оскільки понад 95,0% від світового валового виробництва молока припадає на коров’яче та буйволяче молоко, причому левова частка – це саме коров’яче молоко. Виходячи з того, що велика рогата худоба – це жуйні тварини, для ефективного виробництва бажаної кількості молока оптимальної якості їхній організм потребує фуражних кормів за українськими технологіями годівлі на кшталт силос кукурудзяний, сінаж та сіно злакові або бобові, солому, тощо. Питома вага фуражних кормів в структурі «здорового» раціону годівлі сучасних генотипів молочних корів повинна становити 60,0% і більше. Мета нашої роботи полягала у визначенні середньостатистичної якості базового фуражного корму (кукурудзяного силосу) на прикладі пересічного господарства з виробництва молока Одеської області.