ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ НЕРЕЗИДЕНТІВ В АГРОБІЗНЕСІ (ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ)

Abstract

У статті досліджуються визначення певних понять, що містяться у міжнародному, європейському та національному (наприклад, Україна, Республіка Польща) праві та закріплені на відповідному законодавчому рівні: «резидент», «нерезидент», «іноземець», «працевлаштування». Представлено порівняльний аналіз норм законодавчої бази України та Республіки Польща, а також законодавства ЄС щодо найбільш поширених організаційно-правових форм працевлаштування нерезидентів в аграрному напрямку, самої процедури, виявлені недоліки та переваги у чинних нормативно- правових актах, надані авторські рекомендації. Така робота є науковою новизною. Враховуючи, що Україна та Республіка Польща є аграрними державами, ведуть плідну співпрацю особливо під час військового стану на території України, і Республіка Польща є членом-країни ЄС, то, на наш погляд, повинно існувати однакове законодавство в цих державах з метою спрощення процедури працевлаштування нерезидентів в аграрному напрямку.

The article examines the interpretation of the following concepts: “resident”, “non-resident”, “foreigner”, “employment” at the legislative level in the international, European aspects, as well as national (Ukraine, Poland). A comparative analysis of the legislation of Ukraine and the Republic of Poland, as well as EU legislation on the most common organizational and legal forms of employment of non-residents in agriculture, the procedure are presented. The analysis revealed shortcomings and advantages in the current regulations, provided author’s recommendation. Such article is a scientific novelty. Ukraine and the Republic of Poland are agrarian states, have fruitful cooperation, especially during martial law in Ukraine. The Republic of Poland is a member of the EU. Therefore, they need to harmonize their legislation in order to simplify the procedure for employment of nonresidents in the agricultural sector.