ХРОМОСОМИ СОБАК - ЕВОЛЮЦІЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Abstract

Довгі роки цитогенетика домашніх собак не вивчалася. Багато в чому це було наслідком складності ідентифікації хромосом через наявність великої кількості диплоїдних хромосом (2n = 78) в поєднанні зі схожістю розмірів і смугастості багатьох дрібніших аутосом. Кількість хромосом собаки була спочатку визначена О. Міноучі (1928) при вивченні мейотичних клітин, а потім підтверджено И. Густавссоном (1964) з використанням культивованих лімфоцитів. Диплоїдний каріотип складається з 38 пар акроцентричних аутосом, великий субметацентрик X-хромосома і невелика метацентрична Y-хромосома. Звичайне фарбування хромосом за Гімзою дозволяє точно ідентифікувати тільки статеві хромосоми через їх розмір і морфологію, а також пару хромосом номер 1 в силу її розміру. Оскільки інші аутосоми поступово зменшуються в розмірах, надійне розпізнавання традиційно пофарбованих гомологічних пар є неможливим завданням. Метою наших досліджень було проаналізувати сучасні цитологічні методи досліджень собак.