On Clustering during and after Crisis as the Tool for Analyzing the Global Economic Architecture

Abstract

The article is aimed at analyzing the development of global economy from the viewpoint of formation of ideas of its aggregation by means of the cluster analysis. It is found that during 1995-2014 in the world there were about 20 countries which GDP in total amounted to 80% of the global GDP. According to these data Japan, the USA, Germany, China, and Brazil formed a kernel of global economy. Further results of the cluster analysis have allowed to draw conclusions that during the observation period the United States and the Russian Federation remained the main centrodes of global economy. Despite the crisis of 2008, integration of global economy continued, most notably from the viewpoint of monetary indicators. The subsequent researches should be concerned with studying the economic policy directed to the internal economic development, the external relations, and formation of global economic policy, as well as to analyzing economic relations between the identified centrodes and other countries. This will help to understand the reasons of the contemporary global economic integration and to prognosticate its development in the future.

Метою статті є аналіз розвитку глобальної економіки з позиції формування уявлень щодо її агрегації за допомогою кластерного аналізу. Виявлено, що протягом 1995–2014 рр. у світі існувало 20 країн, ВВП яких сукупно дорівнював 80% глобального ВВП. Відповідно до цих даних Японія, США, Німеччина, Китай і Бразилія формували ядро глобальної економіки. У подальшому результати кластерного аналізу дозволили дійти висновків, що протягом періоду спостереження Сполучені Штати та Російська Федерація залишались основними центроїдами глобальної економіки. Незважаючи на кризу 2008 р., інтеграція глобальної економіки продовжувалася, найбільш відчутною вона була з позиції монетарних показників. Подальші дослідження мають бути присвячені вивченню економічної політики, спрямованої як на внутрішній економічний розвиток, зовнішні зв’язки та формування глобальної економічної політики, так і на аналіз економічних зв’язків між виявленими центроїдами та іншими країнами. Це допоможе зрозуміти причини сучасної глобальної економічної інтеграції та спрогнозувати її розвиток у майбутньому.

Целью статьи является анализ развития глобальной экономики с позиции формирования представлений о ее агрегации с помощью кластерного анализа. Выявлено, что в течение 1995–2014 гг. в мире было порядка 20 стран, ВВП которых в совокупности равен 80% глобального ВВП. В соответствии с этими данными Япония, США, Германия, Китай и Бразилия формировали ядро глобальной экономики. В дальнейшем результаты кластерного анализа позволили сделать выводы, что в течение периода наблюдения Соединенные Штаты и Российская Федерация оставались основными центроидами глобальной экономики. Несмотря на кризис 2008 г., интеграция глобальной экономики продолжалась, наиболее ощутимой она была с позиции монетарных показателей. Последующие исследования должны быть посвящены изучению экономической политики, направленной как на внутреннее экономическое развитие, внешние связи и формирование глобальной экономической политики, так и на анализ экономических связей между выявленными центроидами и другими странами. Это поможет понять причины современной глобальной экономической интеграции и спрогнозировать ее развитие в будущем.