ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЯ КОРМЛЕНИЯ ДОЙНОГО СТАДА ПРИ ПЕРЕХОДЕ ОТ ПРИВЯЗНОГО К БЕСПРИВЯЗНОМУ СОДЕРЖАНИЮ

Abstract

Статья посвящена проблеме оптимизации кормления дойных коров при переходе с привязного на беспривязное содержание. Представлены оптимальные приёмы и методы совершенствования кормления животных в переходный период для сокращения продолжительности и уменьшения интенсивности негативного эффекта кормового стресса, что должно позволять сохранить устойчивый гомеостаз животных, быстро восстановить и в дальнейшем повысить молочную продуктивность, сохранить воспроизводительные функции коров. Исследования провели в условиях молочно-товарной фермы АФ «Петродолинское» Овидиопольского района Одесской области на 2-х группах коров второй фазы лактации. В статье приведены рационы кормления, которые были стабильными при привязном содержании, показаны методы их коррекции при переводе животных в секции боксов при кормлении с кормового стола. Показано, как обеспечить постепенное повышение молочной продуктивности после приучения кормления коров по новой технологии. Приведены пути совершенствования кормления по фазам физиологического цикла дойной коровы. Рацион кормления при привязном содержании был составлен для коров с удоем 14 кг молока¸ а общая его влажность находилась в пределах 54 %, а его скармливание соответствовало фактическому удою, составившему на момент наблюдений (через 10 дней) 14,2 кг на голову. При этом средний процент жира в молоке колебался в пределах 3,46-3,51 %, а содержание белка составило 3,03-3,11 %. Для коров опытной группы разработали состав равносмешанного рациона из тех же кормов, которые скармливали в предварительный период наблюдений, но с учётом повышения влажности до отметки 58 %. Коррекция рациона позволила снизить уровень концентратов в рационе на 0,5 кг и увеличить ввод силоса на 2,0 кг и сенажа на 0,5 кг в сутки на голову. При этом питательность рациона по основным показателям практически не изменилась. Животные опытной группы после перевода на беспривязное содержание в среднем за период 100 дней лучше расходовали сухое вещество и питательные вещества на образование молока. При этом возможность выбора корма и объём его потребления позволил коровам существенно снизить затраты энергии (на 9,89 %) и сырого протеина (на 10,61 %) на образование литра молока при том, что расход сухого вещества корма на удой повысился всего на 2,6 %.

Стаття присвячена проблемі оптимізації годівлі дійних корів за переходу з прив’язного на безприв’язне утримання. Досліджено оптимальні прийоми та методи вдосконалення годівлі тварин в перехідний період для скорочення тривалості та зменшення інтенсивності негативного ефекту кормового стресу, що має дозволити зберегти стійкий гомеостаз тварин, швидко відновити та в подальшому підвищити молочну продуктивність, зберегти відтворювальні функції корів. Дослідження провели в умовах молочнотоварної ферми АФ «Петродолинське» Овідіопольського району Одеської області на 2-х групах корів другої фази лактації. В статті наведено раціони годівлі, які були стабільними за прив'язного утримання, показані методи їх корекції при переводі тварин в секції боксів за годівлі з кормового столу. Показано, як забезпечити поступове підвищення молочної продуктивності після привчання годівлі корів за новою технологією. Наведено шляхи вдосконалення годівлі по фазах фізіологічного циклу дійної корови. Раціон годівлі за прив'язного утримання був складений для корів з надоєм 14 кг молока¸ а загальна його вологість лише в межах 54 %. Його згодовування відповідало фактичному удою, який складав на момент спостережень (через 10 днів) 14,2 кг на голову. При цьому середній відсоток жиру в молоці коливався в межах 3,46-3,51 %, а вміст білка – 3,03-3,11 %. Для корів дослідної групи розробили склад рів- нозмішаного раціону з тих же кормів, які згодовували в попередній період спостережень, але з урахуванням підвищення вологості до позначки 58 %. Корекція раціону дозволила знизити рівень концентратів раціону на 0,5 кг і збільшити введення силосу на 2,0 і сінажу на 0,5 кг на добу на голову. При цьому поживність раціону за основними показниками поживності практично не змінилася. Тварини дослідної групи після переведення на безприв'язне утримання в середньому за період 100 днів краще витрачали суху речовину і поживні речовини на утворення молока. При цьому можливість вибору корму і обсяг його споживання дозволив коровам істотно знизити витрати енергії (на 9,89 %) і сирого протеїну (на 10,61 %) на утворення літра молока при тому, що витрата сухої речовини корму на надій підвищився всього на 2,6 %.

The article is devoted to the problem of dairy cows feeding optimizing at the transition from tethered to loose housing conditions. The optimal methods of animals feeding improving in the transitional periodwere studied in order to reduce the duration and intensity of the fodder stress negative effect, which should allow to maintain a stable homeostasis of animals, to quickly restore and further improve milk production, to maintain the reproductive functions of cows. The research was carried out in the dairy farm of the "Petrodolinsk" of the Ovidiopolsky district of Odessa region at the 2 groups of cows of the second phase of lactation. The diets of feeding which were stable at tethered housing are presented in the article and methods of its correction at the transfer of animals to the sections of boxes at feeding from the fodder table were showed. Ways of ensuring the gradual increase of milk productivity after cows training for feeding using the new technology were shown. The ways of feeding improvement at phases of cows physiological cycle were presented.The diet of feeding at tethered cows housing was made for cows with the yield of 14 kg of milk and its total moisture was within 54 %. Its feeding correspond to the actual yield which was at the moment of observations (in 10 days) 14.2 kg per a head. While an average percent of fat in milk was within 3.46- 3.51 % and protein contain was 3.03-3.11 %. For cows of the experimental group, the composition of an evenly mixed diet was developed from the same feed with the previous observation period, but with an increase in moisture to a mark of 58%. The diet correctiion will allowed to decrease the level of concentrates in the diet on 0.5 kg and to increase the bringing silage on 2.0 and haylage on 0.5 kg in a day per one head. At the same time, the nutrition of the diet by the main indicators of nutrition doesn't change practically. Animals of the experimental group better used the dry matter and nutritious matters for milk forming in average during the period of 100 days after the transfer to loose housing conditions. The feeds choosing posibility and the volume of its consuming allowed cows substantially reduce energy (on 9.89 %) and raw protein (on 10.61 %) costs for one liter of milk formating while the consumption of dry matter of feed on the yield increased only on 2.6 %.