ЕРОС БЕЗПЕРЕРВНИХ ПЕРЕВТІЛЕНЬ МЕТАМОРФОЗ ОВІДІЯ

Abstract

Концепт Eросу у Овідія у Метаморфозах суттєво відрізняється від Еросу творів попередніх поетів поглибленою інтерпретацією, яка випливає з концепції поеми, об’єднаної давнім мотивом перевтілення. Мотив метаморфоз належить до скарбниці фольклору і є найбільшою основою кожної первісної мітології. Корені метаморфози сягають у сферу анімістичних уявлень, невід’ємних від одухотворення природи й віри у маґічну силу живого слова.

The article deals with the theme of Eros highlighted by Ovid in “Metamorphoses”. In early works Eros began with libido. But Eros ended with universal love for everything. Ovid defends the natural law that makes every living thing breathe. Ovid describes love in the antique literature as mutual understanding for the first time. Love for Ovid is unity and benefit. The poet rises up to the highest level of image representation of his own Eros.