Міфологема Еросу в античних та середньовічно-ренесансних вимірах: монографія

Abstract

Питання міфу як універсального позачасово-просторового культурного феномену, його складових (міфологема, міфема) тісно пов’язане зі стихією міфологічного вираження та його осмислення у словесних та пластичних мистецтвах, де художній образ стає інобуттям міфу як носія закодованих у часі й трансформованих легендарно-міфологічних образів з проекцією на сучасні реалії. Міфопоетичний комплекс є одним із пріоритетних об’єктів вивчення у сучасному літературознавстві, зокрема, компаративістиці; його студіювання допомагає глибше проникнути в іманентний зміст художнього тексту, зазирнути у творчу лабораторію митця, осягнути типологію та специфічні особливості відображених у літературі різноманітних концептів, осмислити морально-психологічні проблеми та загальнолюдські істини, що хвилювали різних авторів, які творили в одному культурологічному просторі, в одній сфері ідей. Єдність світового літературного процесу, необхідність з’ясування загальносвітських закономірностей розвитку національних літератур та особливості, що становлять їхню самобутність, стимулюють розвиток типологічних досліджень. У літературатурознавчих студіях розширюється семантичне коло міфу і його складників, помітне тяжіння до інтенсивного вивчення інтеграції міфологем у художньому творі.