Моніторинг епідеміологічних чинників в системі управління безпечністю та якістю продуктів забою великої рогатої худоби

Abstract

Продовольча безпека є одним із пріоритетних завдань держави, а галузь скотарства є важливим джерелом формування продовольчих ресурсів. Метою наших досліджень був моніторинг елементів системи управління безпечністю та якістю продуктів забою великої рогатої худоби за впливом епідеміологічних (ветеринарних) чинників. Матеріалом наших досліджень була звітність з питань ветеринарної медицини Тульчинського району Вінницької області за 2013–2017 роки, яку ми обробляли статистично.Проведений аналіз встановив, що за останні п’ять років у районі було зареєстровано спалахи сказу, лейкозу ВРХ і пастерельозу, причому кількість вогнищ лейкозу великої рогатої худоби із року в рік зменшується, а пастерельоз набуває все більшого епізоотичного значення. Встановлено, що в районі постійно проводяться профілактичні протиепізоотичні заходи. Так, протягом 2013–2017 років в районі проводились клінічні, лабораторні та серологічні дослідження поголів’я великої рогатої худоби, поголів’я вакцинували, були проведені лікувально-профілактичні обробки та ветеринарно-санітарні роботи. Але аналіз даних щодо обсягів зазначених заходів свідчить, що в більшості вони здійснюються лише у сільськогосподарських підприємствах, не охоплюючи поголів’я індивідуальних присадибних господарств мешканців району. В цих господарствах здебільшого проводяться лише обов’язкові заходи, що фінансуються за бюджетні кошти, зокрема, туберкулінізація, серологічні дослідження на лейкоз та бруцельоз, профілактична вакцинація проти сибірки. Проаналізувавши об’єми забою великої рогатої худоби в районі ми встановили, що 93,42% забою відбувалось в умовах м’ясопереробних підприємств. За дослідний період на м’ясопереробних підприємствах за результатами передзабійного клінічного огляду тварин було виявлено 185, а під час післязабійної ветсанекспертизи – 8282 випадки хвороб. Вивчення етіології виявлених хвороб встановило, що всі хвороби виявленні передзабійно були незаразними, а з хвороб виявлених післязабійно 83,17% склали незаразні, а решта (16,83%) – інвазійні. Щодо структури виявлених інвазійних хвороб, то реєстрували ехінококоз і фасціольоз. Водночас за подвірного забою не було виявлено жодного випадку хвороб. Аналіз співвідношення між кількістю випадків виявлення під час післязабійної ветсанекспертизи інвазійних хвороб і проведених лікувально-профілактичних обробок встановив пряму закономірність між ними – кількість лікувально- профілактичних обробок поголів’я великої рогатої худоби із року в рік збільшується, випадки виявлення інвазійних хвороб зменшуються. Загалом моніторинг епідеміологічних чинників у Тульчинському районі Вінницької області вказує на те, що система управління безпечністю та якістю продуктів забою великої рогатої худоби діє достатньо ефективно. Але ті факти, що протиепізоотичні ветеринарні заходи не охоплюють усе поголів’я великої рогатої худоби району і проводиться подвірний забій великої кількості великої рогатої худоби, викликають занепокоєння і значно знижують ефективність системи управління. Тому, на нашу думку, стверджувати, що система управління безпечністю та якістю продуктів забою великої рогатої худоби в районі повністю гарантує безпеку споживача, не можна.

Food security is one of the priorities of the state. The livestock sector is an important source of food resources. The purpose of our research was to monitor the elements of the safety and quality of the management system for the slaughter of cattle for the effects of the epidemiological (veterinary) factors. The material of our research was the reporting on veterinary medicine in the Tulchynsky District of Vinnytsya Oblast between the years 2013–2017, which we statistically processes. The analysis revealed over the last five years, outbreaks of rabies, leukemia of the cattle and pasteurellosis have been recorded in the area, and the number of leukemia foci of bovine animals decreases year by year, and pasteurelosis is gaining more and more epizootic significance. It was based on the reports provided prophylactic antiepizootic measures are constantly being carried out in the region. Thus, during the years 2013–2017, clinical, laboratory and serological studies of the cattle population were conducted in the district the stock was vaccinated, treatment and preventive treatments and veterinary and sanitary works were carried out. Analysis of the data on the volume of these measures demonstrate in most of cases they are carried out only in the agricultural enterprises, not covering the number of individual farmsteads of the inhabitants of the district. In private farms, mostly, only compulsory measures are funded from state budget. Such as tuberculinisation, serological studies for leukemia and brucellosis, vaccination against anthrax. After analyzing the number of the slaughtered cattles in the area, we found that 93.42% of the slaughter took place in the meat processing enterprises. During the research period, according to findings results of pre-slaughter clinical examination of animals, 185 were diagnosted, and during the post-mortem veterinary examination 8282 cases of diseases were detected. The study of the etiology of the revealed diseases, found all diseases revealed as a result of clinical examination before the slaughter were non-contagious, and from diseases revealed by the results of veterinary-sanitary examination after slaughter 83.17% were non-contagious, and the rest (16.83%) – invasive. Regarding the structure of detected invasive diseases, echinococcosis and fasciolysis were recorded. The correlation between the number of cases of detection during the post-mortem veterinary examination of invasive illnesses and the treatmentes-prophylactic treatments established a direct pattern between them: the number of treatment and prevention treatments for livestock from year to year increases, cases of detection of invasive diseases decrease. In general, the monitoring of epidemiological factors in the Tulchinsky district of the Vinnytsia region indicates that the system for managing the safety and quality products of slaughter of cattle is effective enough. But the facts that antiepizootic veterinary measures do not cover the entire livestock population of the district and the proportion of slaughter of cattle occurs in the yard, causing concern, and significantly reduce the effectiveness of the management system. Therefore, in our opinion, it can not be argued that the safety and quality control system for cattle slaughter products in the area fully guarantees the safety of the consumer.