ЗБУДНИКИ ГНІЙНИХ РАН У СОБАК ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЇХ ЧУТЛИВОСТІ ДО АНТИБІОТИКІВ

Abstract

У загальній структурі хірургічної патології травматизм становить 42–55% від загальної кількості досліджуваних тварин. У розрізі хірургічної патології рани складають до 18% від усіх хірургічно хворих тварин, за інфікування яких необхідним є застосування антибактеріальних препаратів. Безконтрольне та безсистемне використання антибактеріальних препаратів призводить до підвищення стійкості збудників хірургічної інфекції, зростання патогенності, вірулентності у мікроорганізмів та виникнення нових мутаційних форм. Необхідне проведення бактеріологічних дослідженнь перед кожним призначенням антибіотикотерапії. У роботі представлені результати мікробіологічних досліджень збудників гнійних ран у собак. Встановлено, що кількість мікроорганізмів у 1 мл ексудату склала 107–109 колонієутворюючих одиниць. За культурально-морфологічними та біохімічними дослідженнями виділені асоціації мікроорганізмів були ідентифіковані як Str. faecalis, Staph. aureus, Staph. epidermidis та E. coli. Найбільш чутливими згадані мікроорганізми виявилися до левоміцетину. Зона затримки росту E. coli та Staph. aureus становила 15–25 мм, а Staph. epidermidis – 9–15 мм. E. coli виявилася чутлива до тетрацикліну, слабо-чутлива до неоміцину і доксициліну та нечутлива до інших антибіотиків. Str. faecalis проявила нечутливість до всіх досліджуваних антибіотиків. Staph. Aureus, окрім чутливості до левоміцетину, виявив слабу чутливість до неоміцину, лінкоміцину і доксициліну та нечутливість до решти антибіотиків. Staph. epidermidis також проявив слабу чутливість до стрептоміцину, левоміцетину та лінкоміцину і нечутливість до всіх інших вказаних антибіотиків. Таким чином, виділені мікроорганізми з ранового ексудату гнійних ран собак виявилися найменш стійкими до левоміцетину. Для лікування гнійних ран обрана мазь „Левомеколь“, діючою речовиною якої є левоміцетин.

В общей структуре хирургической патологии травматизм составляет 42–55% от общего количества исследуемых животных. В разрезе хирургической патологии раны составляют до 18% от всех хирургически больных животных, при инфицировании которых необходимо применение антибактериальных препаратов. Бесконтрольное и бессистемное использование антибактериальных препаратов приводит к повышению устойчивости возбудителей хирургической инфекции, росту патогенности, вирулентности у микроорганизмов и возникновению новых мутационных форм. Необходимо проведение бактериологических исследований перед каждым назначением антибиотикотерапии. В работе представлены результаты микробиологических исследований возбудителей гнойных ран у собак. Установлено, что количество микроорганизмов в 1 мл экссудата составило 107–109 колониеобразующих единиц. При культурально-морфологических и биохимических исследованиях выделенные ассоциации микроорганизмов были идентифицированы как Str. faecalis, Staph. aureus, Staph. epidermidis и E. coli. Наиболее чувствительными упомянутые микроорганизмы оказались к левомицетину. Зона задержки роста E. coli и Staph. aureus составляла 15–25 мм, а Staph. epidermidis – 9–15 мм. E. coli оказалась чувствительна к тетрациклину, слабочувствительна к неомицину и доксицилину и нечувствительна к другим антибиотикам. Str. faecalis проявил нечувствительность ко всем исследуемым антибиотикам. Staph. Aureus, кроме чувствительности к левомицетину, проявил слабую чувствительность к неомицину, линкомицину и доксицилину и нечувствительность к другим антибиотикам. Staph. epidermidis также проявил слабую чувствительность к стрептомицину, левомицетину и линкомицину и нечувствительность ко всем остальным указанным антибиотикам. Таким образом, выделенные микроорганизмы с раневого экссудата гнойных ран собак оказались наименее устойчивыми к левомицетину. Для лечения гнойных ран выбрана мазь "Левомеколь", действующим веществом которой является левомицетин.

In the general structure of surgical pathology the traumatism is 42–55% of total of the studied animals. In a section of surgical pathology of a wound make up to 18% of all surgically sick animals for whose becomings infected use of antibacterial drugs is necessary. Uncontrolled and unsystematic use of antibacterial drugs leads to an increase in the resistance of agents of a surgical infection, an increase in pathogenicity, virulence in microorganisms, and the emergence of new mutational forms. It is necessary to carry out bacteriological studies before each appointment of antibiotic therapy. In work results of microbiological researches of originators of purulent wounds at dogs are presented. It is established that the quantity of microorganisms in 1 ml of an exsudate was 107–109 koloniyeobrazuyushchikh of units. Behind kulturalno-morphological and biochemical researches associations of microorganisms were allocated identified as Str. faecalis, Staph. aureus, Staph. epidermidis and E. coli. The most sensitive the mentioned microorganisms appeared to levomycetinum. Zone of a growth inhibition E. coli and Staph. aureus made 15-25 mm, and Staph. epidermidis – 9–15 mm. E. coli was sensitive to tetracyclinum, is weakly sensitive to neomycinum and a doksitsilin and is tolerant to other antibiotics. Str. faecalis - showed insusceptibility to all studied antibiotics. Staph. aureus except sensitivity to levomycetinum showed weak sensitivity to neomycinum, lincomycin and a doksitsilin and insusceptibility to other antibiotics. Staph. epidermidis also showed weak sensitivity to streptomycinum, levomycetinum and lincomycin and insusceptibility to all other specified antibiotics. Thus, the isolated microorganisms from the wound exudate of purulent dog wounds were the least resistant to levomycetin. For treatment of purulent wounds is chosen ointment "Levomekol", the active substance of which is levomitsetin.