DSpace Коллекция: Кандидат вет. наук, доцент. Завідувач кафедри хірургії, акушерства та хвороб дрібних тварин
http://lib.osau.edu.ua/jspui/handle/123456789/1922
Кандидат вет. наук, доцент. Завідувач кафедри хірургії, акушерства та хвороб дрібних тварин2024-03-27T22:19:52ZЗАСТОСУВАННЯ ЯНТАРОТЕРАПІЇ ПРИ ЛІКУВАННІ СОБАК З ГНІЙНИМИ РАНАМИ
http://lib.osau.edu.ua/jspui/handle/123456789/3271
Название: ЗАСТОСУВАННЯ ЯНТАРОТЕРАПІЇ ПРИ ЛІКУВАННІ СОБАК З ГНІЙНИМИ РАНАМИ
Авторы: Гєрдєва А. О., Ільніцький М.Г.
Аннотация: Запальний процес – це реакція організму на різні види пошкоджень, яка спрямована на виявлення і нейтралізацію травмуючого фактора, ферментативне розплавлення нежиттєздатних
тканин, формування захисного бар’єру і закриття, за необхідності, тканинного дефекту. В більшості випадків супроводжується рановим процесом, з наступним розвитком інфекції та ендогенної інтоксикації організму. Важливими аспектами у вивченні патогенезу ендогенної інтоксикації являються аналіз особливостей процесів перекиснемо окиснення ліпідів (ПОЛ), а також
стану антиоксидантної системи (АОС) організму. З метою виявлення стану антиоксидантного захисту організму собак за дії різних методів лікування гнійних ран досліджували активність ключових антиоксидантних ферментів – супероксиддисмутази, каталази, а
також загальної антиоксидантної активності.2017-01-01T00:00:00ZГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ТКАНИН ЗА РІЗНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН У СОБАК
http://lib.osau.edu.ua/jspui/handle/123456789/3270
Название: ГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ТКАНИН ЗА РІЗНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН У СОБАК
Авторы: Гєрдєва А. О., Ільніцький М.Г.
Аннотация: У тезі наведено гістологічні зміни тканин у собак із гнійними ранами за різних методів лікування. Для лікування гнійних ран у собак дослідної групи використовували янтарну кислоту в дозі 0,1 г/кг маси тіла тварини, у тварин контрольної групи 5 %-ний розчин глюкози в дозі 10 мл/кг маси тіла. Описано методику проведення гістологічних досліджень. За результатами гістологічного дослідження ранового процесу у собак дослідної групи на 3-тю добу лікування виявлено чіткий демаркаційний вал на межі між здоровими та ушкодженими тканинами, в той час як у тварин контрольної групи демаркаційна зона не мала чітких меж. На 7-му добу лікування у дослідній групі встановлено виражені регенеративні процеси базального шару клітин, а на 10-ту − спостерігається чітка диференціація шарів шкіри та відновлення похідних, на відміну від тварин контрольної групи, у яких ці процеси були слабо виражені. Застосування янтарної кислоти для комплексного лікування гнійних ран у собак сприяє швидшому перебігу регенеративних процесів у зоні ранового дефекту.2018-01-01T00:00:00ZЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ЗА АЛЕРГІЧНОГО ПОДОДЕРМАТИТУ У СОБАК В УМОВАХ МІСТА
http://lib.osau.edu.ua/jspui/handle/123456789/2829
Название: ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ЗА АЛЕРГІЧНОГО ПОДОДЕРМАТИТУ У СОБАК В УМОВАХ МІСТА
Авторы: Гєрдєва, А., Білий, Д., Сапронова, В., Бондар, Р.; Hierdieva A., Bilyi D., Sapronova V., Bondar R.
Аннотация: Проведено аналіз поширеності захворювань шкіри у собак та визначено ефективність
лікування алергічного пододерматиту у собак в умовах міста. В результаті проведених
досліджень установлено, що у структурі незаразної патології собак хвороби шкіри
реєструються в 20,75 % випадків. Серед захворювань шкіри у собак в абсолютній більшості
випадків виявляють дерматити та екземи, які складають 38,16 % та 24,32 % випадків,
відповідно. Значно рідше діагностують піодермію (15,39 %) та алопеції (13,71 %). Пухлинні
ураження реєструють в 6,48 % пацієнтів із дерматологічною патологією, а себорею – в
поодиноких випадках (1,96 %). Серед дерматитів незаразної етіології в 14,88 % випадків
діагностовано пододерматит, зумовленим у 32,17 % пацієнтів алергічними реакціями. Найбільш
часто він реєструється в літній період (47,83 %) у англійських бульдогів (20 %), шарпеїв (14,78
%), боксерів (13,91 %) та лабрадорів (12,17 %) віком від 5 до 7 років (31,31 %). Оцінку
ефективності лікувальних заходів за алергічного пододерматиту проводили за клінічними
критеріями. Зокрема, визначали динаміку змін симптомів захворювання; тривалість лікування;
кількість вилікуваних тварин; частку рецидивів та ускладнень, форму їх перебігу (легка, середня,
тяжка); період ремісії, а також ускладнення, які її скорочують. Включення до комплексної схеми
лікарських засобів апоквель, куртікол та санодерм збільшувала ефективність терапії в 1,4 раза
(р˂0,01) на тлі скорочення тривалості лікування в 1,6 раза (р˂0,01), зниження рівня
рецидивування в 1,8 раза із переважним їх перебігом у легкій формі та подовженням періоду
ремісії в 1,6 раза (р˂0,001).; Проведен анализ распространенности заболеваний кожи у собак и определена
эффективность лечения аллергического пододерматита у собак в условиях города. В результате
проведенных исследований установлено, что в структуре незаразной патологии собак болезни
кожи регистрируются в 20,75 % случаев. Среди заболеваний кожи у собак в абсолютном
большинстве случаев обнаруживают дерматиты и экземы, которые составляют 38,16 % и
24,32 % случаев, соответственно. Значительно реже диагностируют пиодермию (15,39 %) и
алопеции (13,71 %). Опухолевые поражения регистрируют в 6,48 % пациентов с
дерматологической патологией, а себорею - в единичных случаях (1,96 %). Среди дерматитов
незаразной этиологии в 14,88 % случаев диагностирован пододерматит, обусловленный в 32,17
% пациентов аллергическими реакциями. Наиболее часто он регистрируется в летний период
(47,83 %) в английских бульдогов (20 %), шарпеев (14,78 %), боксеров (13,91 %) и лабрадоров
(12,17 %) в возрасте от 5 до 7 лет (31,31 %). Оценку эффективности лечебных мероприятий по
аллергическому пододерматиту проводили по клиническим критериям. В частности, определяли
динамику изменений симптомов заболевания; продолжительность лечения; количество
вылеченных животных; долю рецидивов и осложнений, форму их течения (легкая, средняя,
тяжелая) период ремиссии, а также осложнения, которые ее сокращают. Включение в
комплексную схему лекарственных средств апоквель, куртикол и Санодерм увеличивала
эффективность терапии в 1,4 раза (р˂0,01) на фоне сокращения продолжительности лечения в
1,6 раза (р˂0,01), снижение уровня рецидивирования в 1,8 раза с преимущественным их ходом в
легкой форме и удлинением периода ремиссии в 1,6 раза (р˂0,001).; The study analyses the occurrence of skin diseases in dogs and the effectiveness of allergic
pododermatitis treatment in dogs under urban conditions. The study found that skin diseases make 20.75
% of cases in the structure of the registered noncontagious pathology of dogs. Dermatitis and eczema,
which account for 38.16 % and 24.32 % of cases, respectively, make the vast majority of skin diseases
in dogs. Pyoderma (15.39 %) and alopecia (13.71 %) are diagnosed significantly less often. Tumor
lesions are registered in 6.48 % of patients with dermatological pathology, and seborrhea occurs rather
seldom (1.96 %). Pododermatitis was diagnosed in 14.88 % of dermatitis of noncontagious etiology. The
disease was caused by allergic reactions in 32.17 % of patients. Pododermatitis is most frequently
registered in the summer (47.83 %): in English bulldogs (20 %), shar-peis (14.78 %), boxers (13.91 %)
and Labradors (12.17 %) aged 5 to 7 years. (31.31 %). Estimation of the efficacy of treatment for allergic
pododermatitis was performed according to clinical criteria. In particular, the dynamics of changes in
the symptoms of the disease, treatment duration, number of cured animals, the proportion of recurrences
and complications, the form of their clinical course (mild, moderate, severe), period of remission, as well
as complications that reduce it were determined. Inclusion of Apoquel, Curticol and Sanoderm
preparations into the complex scheme increased the effectiveness of therapy by 1.4 times (p˂0.01)
against the background of reducing the treatment duration by 1.6 times (p˂0.01), reducing the
recurrence rate by 1.8 times with their predominant mild form of clinical course and prolongation of the
remission period by 1.6 times (p˂0,001).2021-01-01T00:00:00ZВПЛИВ БУРШТИНОТЕРАПІЇ НА ГОСТРОТУ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА ГНІЙНИХ РАН У СОБАК
http://lib.osau.edu.ua/jspui/handle/123456789/2828
Название: ВПЛИВ БУРШТИНОТЕРАПІЇ НА ГОСТРОТУ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА ГНІЙНИХ РАН У СОБАК
Авторы: Гєрдєва А. О. Білий Д.Д.; Hierdieva A., Bilyi D.
Аннотация: Для визначення показника гостроти запального процесу актуальним є дослідження кількості фібриногену
у плазмі крові собак. У звʼязку з цим метою проведеної роботи було встановлення рівня фібриногену у тварин за
гнійно-запального процесу. Дослідження проводились спектрофотометричним методом за загально-прийнятою
методикою. Під час досліджень визначено вміст фібриногену у плазмі крові клінічно здорових собак, до надання
лікарської допомоги та протягом перебігу ранового процесу на 3-, 7-, 10- та 14-ту доби лікування. За результатами
досліджень авторів собак із гнійними ранами шкіри до лікування встановлено, що кількість фібриногену була
вища у 2 рази (р<0,001) порівняно з клінічно здоровими тваринами. На 3-ю добу досліджень, у тварин I та
II дослідних груп вміст фібриногену в плазмі крові був у 1,6 (р<0,001) та 1,5 (р<0,001) рази відповідно вищим за
показники клінічно здорових. У контрольній групі тварин кількість фібриногену була в 1,7 раза (р<0,001) вища за
показник клінічно здорових собак. На 7-му добу лікування рівень фібриногену у тварин I дослідної групи був у
1,2 раза (р<0,01) більшим, порівняно із показником клінічно здорових, водночас у тварин II дослідної групи його
вміст був у 1,1 раза (р<0,05) вищим. Натомість у собак контрольної групи він був у 1,4 раза (р<0,001) вищим за
показник у клінічно здорових. За результатами досліджень встановлено, що задавання бурштинової кислоти та
внутрішньовенне введення 1,5 %-ного розчину реамберину, препарату на основі бурштинової кислоти, відновлює
рівень фібриногену в плазмі крові собак із гнійними ранами вже на 10-ту добу перебігу ранового процесу, порівняно
з внутрішньовенним введенням 5 %-ного розчину глюкози. Кращий терапевтичний ефект було одержано у групі
тварин, яким застосовували 1,5 %-ний розчин реамберину.; Studying the amount of fibrinogen in the blood plasma of dogs
is essential in determining the severity of the inflammatory process. In
this regard, the aim of this work was to establish the level of fibrinogen
in animals with the purulent-inflammatory process. The studies were
performed by spectrophotometric method according to the generally
accepted method. During the studies, the content of fibrinogen in the blood
plasma of clinically healthy dogs was determined before medical care and
during the wound process on the 3rd, 7th, 10th and 14th days of treatment.
The results of the study on dogs with purulent skin wounds revel that
the amount of fibrinogen before treatment was 2 times higher (p<0.001)
compared with clinically healthy animals. On the 3rd day of the study, the
content of fibrinogen in blood plasma in the animals of experimental group
1 and experimental group 2 was, respectively, 1.6 (p<0.001) and 1.5 (p<0.001)
times higher than in the clinically healthy animals; the amount of fibrinogen
was 1.7 times (p<0.001) higher in the control group of animals than in the
clinically healthy dogs. On the 7th day of treatment, the level of fibrinogen
in animals of the experimental group 1 was 1.2 times (p<0,01) higher than
in clinically healthy dogs, while in the experimental group 2 its content was
1.1 times (p<0.05) higher. In contrast, it was 1.4 times (p<0.001) higher the
control group dogs than in clinically healthy animals. Studies have shown
that the administration of succinic acid and intravenous 1.5% solution of
reamberin, a drug based on succinic acid, restores the level of fibrinogen
in the plasma of dogs with purulent wounds on the 10th day of the wound
process, compared with intravenous introduction of 5% glucose solution.
The best therapeutic effect was obtained in the group of animals treated
with 1.5% solution of reamberin.2020-01-01T00:00:00Z