DSpace Коллекция: Кандидат філософських наук, професор кафедри філософії, історії і політології
http://lib.osau.edu.ua/jspui/handle/123456789/1820
Кандидат філософських наук, професор кафедри філософії, історії і політології2024-03-27T16:47:43Z1845 РІК У ТВОРЧОСТІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА: ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ
http://lib.osau.edu.ua/jspui/handle/123456789/1826
Название: 1845 РІК У ТВОРЧОСТІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА: ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ
Авторы: Розова Т.В., Сидоренко О. П., Коваленко О. А.
Аннотация: Стаття присвячена дослідженню невеликої частини
філософського спадку Т. Шевченка, що була створена
поетом усього за рік, але виявилася найбільш глибокою,
вагомою і цікавою серед усієї його спадщини. Акцентується
увага на роздумах мислителя про екзистенційну сутність
людини, про призначення її життя, трактування «волі-
долі», ролі матеріального чинника (багатства) в житті
індивіду, необхідності формування гуманістичних якостей:
честі, гідності, волелюбності, патріотизму, співчуття
до стражденного, допомоги нужденному і скривдженому,
які повинні стати осереддям особистості кожної людини.
Особлива увага приділена осмисленню Кобзарем складної і
суперечливої історії українського народу, причин піднесення і
занепаду української державності як і державних формувань
інших слов’янських народів. Обґрунтовано неоціненне значення філософських ідей поета для розбудови сучасної України, її
духовного життя і корінного поліпшення добробуту народу,
проаналізовано застереження філософа щодо необхідності
вивчення власної історії та історії сусідніх держав, їхніх
уроків, досліджено актуальність своєчасного виключення із
суспільного життя соціальних конфліктів, зосереджено увагу
на неодмінності формування у кожного українця внутрішньої
потреби, волі і вміння відстоювати територію та інтереси
своєї Вітчизни.; The article is devoted to the study of a small part of T.
Shevchenko’s philosophical inheritance, which was created by the
poet in only a year, but proved to be the most profound, significant
and interesting among his whole heritage. Attention is drawn to the
thoughts of the thinker about the existential essence of man, the
purpose of his life, the interpretation of the “will-fate”, the role of
material factor (wealth) in the life of the individual, the need for the
formation of humanistic qualities: honour, dignity, love, patriotism,
compassion for the suffering the needy and the offended, who must
become the focus of each person’s personality. Particular attention
is paid to Kobzar’s comprehension of the complex and contradictory
history of the Ukrainian people, the reasons for the rise and fall of
Ukrainian statehood, as well as the state formations of other Slavic
peoples. The invaluable importance of the poet’s philosophical
ideas for the development of modern Ukraine, its spiritual life and
radical improvement of the well-being of the people is substantiated,
the philosopher’s reservations about the need to study their own
history and the history of neighbouring states, their lessons, and the
relevance of timely conflicts of life are analyzed formation of every
Ukrainian inner need, will and ability to defend the territory and
interests of his Fatherland us.2019-01-01T00:00:00ZУКРАЇНСЬКИЙ КОРДОЦЕНТРИЗМ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
http://lib.osau.edu.ua/jspui/handle/123456789/1825
Название: УКРАЇНСЬКИЙ КОРДОЦЕНТРИЗМ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
Авторы: Розова Т.В., Сидоренко О. П., Коваленко О. А.
Аннотация: Стаття присвячена дослідженню зародження та еволюції
українського кордоцентризму, визначенню його специфіки і
ролі в становленні духовного життя українського народу.
Зосереджується увага на необхідності формування людиною
свого цілісного бачення світу. При цьому особливий акцент
робиться на аналізі можливостей поєднання раціонально-
наукового і кордологічного підходів до осягнення природних і
суспільних процесів. Висловлюється плідність такої методики
в епістемологічній і методологічній діяльності, особливо в
період становлення постнекласичної науки.; The article is devoted to the study of the origin and evolution of
Ukrainian cordocentrism, to determine its specificity and role in the
spiritual life of the Ukrainian people. The focus is on the need for
a person to form a holistic vision of the world. Special emphasis is
placed on analyzing the possibilities of combining rational, scientific
and cordological approaches to the comprehension of natural and
social processes. The fertility of such a method is expressed in
epistemological and methodological activity, especially during the
period of postnonclassical science.2019-01-01T00:00:00ZДІАЛЕКТИКА РАЦІОНАЛЬНОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ: ПРОБЛЕМИ, ЗДОБУТКИ, МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ
http://lib.osau.edu.ua/jspui/handle/123456789/1822
Название: ДІАЛЕКТИКА РАЦІОНАЛЬНОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ: ПРОБЛЕМИ, ЗДОБУТКИ, МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ
Авторы: Сидоренко, О.П.; Макуха, С. М; Коваленко, О.А.
Аннотация: Метою статті є дослідження сучасного стану діалектики раціональності та економічної
ефективності. Уточнено зміст ключових цінностей європейської культури, без опори на яку особистість не
може плідно мислити, пізнавати та діяти. Це стосується будь-якої галузі діяльності: економічної, соціальної,
політичної тощо. Доведено, що в економічній галузі, раціональність, зазвичай, характеризується вмінням
організувати виробничий процес. Вона вимірюється у витратах, необхідних для випуску одиниці продукції.
Проілюстровано, що економічна система вважається раціональною, якщо вона функціонує з мінімально
можливими затратами енергії та інших ресурсів, діє за апробованою програмою, в якій детально визначено, що,
де, коли і як необхідно робити. Результати дослідження показали, що раціональність і ефективність в
економічній діяльності, зазвичай, діалектично взаємопов’язані та цей зв’язок має суперечливий характер:
вимоги до зростання ефективності виробництва постійно випереджають можливості до змін більш
консервативної раціональної структури системи, що й породжує суперечність між ними. Доведено – досягти
збігу в часі оптимального рівня функціонування економічної системи і в раціональному плані, і в плані
забезпечення її належної ефективності, причому на довгострокову перспективу, проблематично.
Запропоновано концептуальний підхід до подальших досліджень проблем, сутністю якого є не ігнорування місця
і ролі класичної раціональності в сучасній історії європейської науки і філософії, а, навпаки, більш ретельний
пошук і використання усього позитивного, що дав цей тип раціональності для розвитку економічної науки,
фундаментальне вивчення ще невідомого його надбання і глибоке осмислення його – все це повинно залишатися
одним із пріоритетних напрямів наукових і філософських досліджень.; Целью статьи является исследование современного состояния диалектики рациональности и
экономической эффективности. Уточнено содержание ключевых ценностей европейской культуры без опоры
на которую личность не может плодотворно мыслить, познавать и действовать. Это касается любой
области деятельности: экономической, социальной, политической и т. д. Доказано, что в сфере экономики,
рациональность, как правило, характеризуется умением организовать производственный процесс. Она
измеряется в расходах, необходимых для выпуска единицы продукции. Проиллюстрировано, что экономическая
система считается рациональной, если она функционирует с минимально возможными затратами энергии и
других ресурсов, действует по апробированной программе, в которой подробно определено, что, где, когда и как
необходимо делать. Результаты исследования показали, что рациональность и эффективность в
экономической деятельности, как правило, диалектически взаимосвязаны и эта связь имеет противоречивый
характер: требования к росту эффективности производства постоянно опережают возможности к
изменениям более консервативной рациональной структуры системы, что и порождает противоречие между
ними. Доказано, что достичь совпадения во времени оптимального уровня функционирования экономической
системы и в рациональном плане, и в плане обеспечения ее надлежащей эффективности, причем на
долгосрочную перспективу, проблематично. Предложен концептуальный подход к дальнейшему исследованию
проблем, сутью которого является не игнорирование места и роли классической рациональности в современной
истории европейской науки и философии, а, наоборот, более тщательный поиск и использование всего
положительного, что дал этот тип рациональности для развития экономической науки, фундаментальное
изучение еще неизвестного его достояния и глубокое осмысление его – все это должно оставаться одним из
приоритетных направлений научных и философских исследований.; The aim of article is to investigate the modern state of dialectic rationality and economic efficiency. The content
of European culture key values without relying on which a person cannot think, learn and act fruitfully, are clarified. This
applies to any field of activity: economic, social, political, etc. It is proved that in the economics sphere, rationality is
usually characterized by the ability to organize the production process. She is measured by the expenditures required for
manufacturing of production unit. It is illustrated that an economic system is considered rational if it operates with the
lowest possible expenditure of energy and other resources, and operates on an approved program. The research results
showed that rationality and efficiency in economic activity are usually dialectically interconnected and this relationship is contradictory: requirements for production efficiency increasing are constantly ahead of the possibilities for changes
in a more conservative rational structure of the system, which raises the contradiction between them. It is proved that it is
problematic to achieve a coincidence in time of the optimal level of functioning of the economic system both in a rational
plan and in terms of its proper efficiency ensuring, and in the long term. A conceptual approach to the problems further
research is proposed, the essence of which is not ignoring the place and role of classical rationality in the modern history
of European science and philosophy, but, on the contrary, a more thorough search and use of all the positive that this type
of rationality gave for the development of economic science, a fundamental study it’s still unknown heritage and deep
understanding of it – all this should remain one of the priority directions of scientific and philosophical research.2019-01-01T00:00:00ZТРАНСФОРМАЦІЯ ЗМІСТУ І ФУНКЦІЙ ЗНАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЗМІН У НЕКЛАСИЧНІЙ І ПОСТНЕКЛАСИЧНІЙ НАУКАХ
http://lib.osau.edu.ua/jspui/handle/123456789/1821
Название: ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗМІСТУ І ФУНКЦІЙ ЗНАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЗМІН У НЕКЛАСИЧНІЙ І ПОСТНЕКЛАСИЧНІЙ НАУКАХ
Авторы: Сидоренко, О.П.; Сидоренко, А.П.; SYDORENKO, О.
Аннотация: У статті наведено авторську точку зору щодо необхідності філософського осмислення
сучасного змісту знання. Зроблено аналіз трансформації знань під впливом економічної глобалізації та
парадигматичних змін у некласичній і постнекласичній науках. Методологічною основою даної публікації
є діалектичний підхід як загальний спосіб наукового пізнання, особливо філософських та соціально-економічних
явищ і процесів. Для аналізу неоднозначного характеру впливу глобальних чинників на трансформацію
змісту знання в сучасних умовах використано методи аналогії, порівняння, аналізу і синтезу, індукції і дедукції,
функціонального аналізу, гіпотетико-дедуктивного підходу та інші прийоми. Місце і роль трансформації
змісту знання у формуванні парадигми економічного розвитку національної економіки розглянуто через
призму взаємозв’язку теорії та практики, загального і особливого. Теоретичні положення та висновки,
що висуваються в публікації, обґрунтовані, виходячи з принципів діалектичної логіки, і на цій основі надано
пропозиції стосовно вдосконалення моделі економічного розвитку України. Уся аргументація основних
положень дослідження здійснюється на підставі філософського осмислення сьогочасної моделі знання.
У результаті дослідження автори дійшли висновку, що під впливом глобалізації в умовах сьогодення особливе
місце в перетворенні знань на визначальний чинник суспільного розвитку посіла діалектика економіки і науки.
Економікою розвинених країн створено умови для розвитку науки, які допомогли знанням досягти настільки
високого рівня, що це сприяло перетворенню самої економіки на економіку знань. У цьому зв’язку,
перспективним напрямком досліджень має стати розвиток вчення про знання з метою створення в Україні
економіки знань.; В статье приведена авторская точка зрения о необходимости философского осмысления
современного содержания знания. Сделан анализ трансформации знаний под влиянием экономической
глобализации и парадигматических изменений в неклассической и постнеклассической науках. Методологи-
ческой основой данной публикации является диалектический подход как общий способ научного познания,
особенно философских и социально-экономических явлений и процессов. Для анализа неоднозначного характера
влияния глобальных факторов на трансформацию знания в современных условиях использованы методы
аналогии, сравнения, анализа и синтеза, индукции и дедукции, функционального анализа, гипотетико-
дедуктивного подхода и другие приемы. Место и роль трансформации содержания знания в формировании
парадигмы экономического развития национальной экономики рассмотрены через призму взаимосвязи теории
и практики, общего и особенного. Теоретические положения и выводы, сделанные в публикации, обоснованы
исходя из принципов диалектической логики, и на этой основе даны предложения по совершенствованию
модели экономического развития Украины. Вся аргументация основных положений исследования
осуществляется на основании философского осмысления сегодняшней модели знания. В результате
исследования авторы пришли к выводу, что под влиянием глобализации в сегодняшних условиях особое место в
превращении знаний в определяющий фактор общественного развития заняла диалектика экономики и науки.
Экономикой развитых стран созданы условия для развития науки, которые помогли знаниям достичь такого
высокого уровня, что способствовало превращению самой экономики в экономику знаний. В этой связи,
перспективным направлением исследований должно стать развитие учения о знании с целью формирования в
Украине экономики знаний.; The author’s point of view on the necessity for philosophical comprehension of the modern knowledge content
is given in the article. The analysis of knowledge transformation under the influence of economic globalization and
paradigmatic changes in the non-classical and post-nonclassical sciences is made. The methodological basis of this
publication is a dialectical approach as universal way of scientific knowledge, especially concerning the philosophical
and socio-economic phenomena and processes. For analyze the ambiguous nature of the global factors influence on the
knowledge essence transformation in modern conditions, methods of analogy, comparison, analysis and synthesis,
induction and deduction, functional analysis, hypothetical-deductive approach and other techniques were used. The
place and role of knowledge essence transformation in the national economic development paradigm formation are
considered through the relationship between theory and practice, general and specific. The theoretical positions and
conclusions, presented in this publication, based on the dialectical logic principles are substantiated, and on this basis,
the proposals regarding of economic development model of Ukraine improvement are made. All argumentation of the
main research provisions is carried out on the basis of philosophical comprehension of the current knowledge model.
As a research result, the authors came to the conclusion that, under the globalization influence in current conditions,
the dialectic of economy and science took a special place in the knowledge transformation into a determining factor of
society development. The conditions for the science development are created the economies of developed countries,
which helped to achieve such a high level of knowledge, and it contributed to the economy itself transformation into the
knowledge economy. In this regard, the prospect of research should be the knowledge doctrine development in order to
create a knowledge economy in Ukraine.2018-01-01T00:00:00Z